СВІТЛО КРІЗЬ ЧАС

Людина завжди прагне повернутися на малу Батьківщину – туди, де минули її найкращі, найсвітліші дитячі та юнацькі роки. По­невіряння, постійна загроза смерті, небезпека бути не­зрозумілими для інших - ось що довелося пережити нашій землячці, уродженці мале­нького галицького містечка Заліщики Амалії Сандберг-Меснер. У весняну пору вона разом зі своєю великою родиною - чоловіком Ізидором, сім'ями дітей та внуків сестри Лоли побувала у рід­них Заліщиках. Можна пере­конливо стверджувати, що ця велика і дружна родина - своєрідне свідчення наступ­ності поколінь, чого нині не вистачає у нашому зашореному поспіхом світі.

Амалія Сандберг-Меснер прибула в наше місто зі сво­їм творчим доробком - книгою «Світло крізь темряву», пре­зентація якої відбулася у ра­йонному Будинку дитячої та юнацької творчості. На уро­чистий захід зібралися пова­жні гості - міський голова В.Бенев'ят, його заступник з гуманітарних.питань В.Машера, заступник голови райдержадміністраціїО. Безушко, перший директор Заліщицької гімназії П.Хомишин, перша гімназистка - добра товари­шка Міли - О. Лучко, директор районного краєзнавчого му­зею В.Олійник, учні та педа­гоги місцевих шкіл.

Найщиріші творчі привітан­ня дарували гостям та гля­дачам вихованці БДЮТ (ке­рівник О.Василенко) та спі­вак і композитор І.Федірко, який виконав пісню про За­ліщики. Гарна українська традиція дарувати хліб та сіль викликала світлі почуття в душах присутніх.

Із вітальним словом до гостей звернувся-міський голова В.Бенев'ят. Во­лодимир Станіславович від­значив, що повернення пра­вди про історію нашого міста є важливим і необхідним про­цесом для міської громади, а особливо для молоді.

Зі штрихами біографії ав­торки Амалії Сандберг-Меснер ознайомила глядачів ведуча презентації, директор БДЮТ С.Боднар, зупинившись на основних фактах життя Міли та її родини.

Міла (Амалія) Сандберг-Меснер народилася 22 лис­топада 1923 року в Заліщи­ках. Упродовж 1935-1939 ро­ків навчалася у Заліщицькій гімназії, а потім - в українській школі у Заліщиках. Закінчила середню школу в Коломиї у 1941 році. У роки німецької окупації перебувала у Коло­мийському гетто. У 1942 році сім'ю Сандбергів нацисти підготували до вивезення в концтабір. Після втечі з поїзда поблизу міста Ходорів Міла Сандберг переховувалася біля Львова. У квітні 1945 року через рідне місто Заліщики виїхала у Румунію. З 1949 року й до сьогодні живе у Монреалі (Канада).

Важливу роль у долі Амалії відіграло захоплення мисте­цтвом, яке стало її профе­сією: 34 роки вона пропра­цювала завідувачкою фондів Галереї Мистецтв.

Ведучи мову про книгу Амалії Сандберг-Меснер "Сві­тло крізь темряву", кожен виступаючий під час її обго­ворення, прагнув донести до учасників заходу власне ба­чення тих непростих, часто трагічних подій, які довелося пережити сім'ї Сандберг-Меснер.

Директор районного крає­знавчого музею В.Олійник виступив з історичною дові­дкою про значення єврейства у становленні та розвитку Заліщанщини: «Перші писемні згадки щодо поселення єв­реїв датуються 1713 (с.Си­ньків) та 1734 (с.Жежава) роками. Якщо звернутись до статистики щодо національ­ного складу жителів Заліщан­щини, то кількість євреїв, що проживали у краї протягом XVIII - XX століть, зростала. У міжвоєнний період етнічний склад м.Заліщики був таким: євреїв - 3800 осіб, українців - 3080, поляків - майже 1300, німців - 25. Серед визначних євреїв, що залишили поміт­ний слід у розвитку нашого краю, варто відзначити од­ного з проповідників хаси­дизму Марка Авраама Якова - рабина м.Чернівці, який загинув у роки Голокосту; визначного вченого у галузі сільського господарства Самуеля Погорільця (Ізраїль)».

Далі поділитися вражен­нями від прочитаної книги С.Боднар запросила ученицю гімназії М.Радкевич, яка зупи­нилася на дитячих та юнаць­ких роках Амалії Сандберг-Меснер. Висловила почуття захоплення ставленням сім'ї Сандбергів до інших мешка­нців Заліщиків незалежно від національності, що передано у книзі. М.Радкевич розповіла про поневіряння сім'ї у роки Першої світової війни та між­воєнний період і зауважила, що почуття єдності й бажан­ня нести добро людям допо­магали вижити у складні часи лихоліть.

Про світло добра та лю­бові, якими пронизана книга, вів мову П.Хомишин, навів­ши приклад допомоги знедо­леним дітям, яких рятували сестри-служебниці. Це - ли­ше один факт милосердя та прояву найвищих почуттів.

Аура світла супроводжу­вала родину протягом всього життя, а найвища сила пока­зувала шлях до порятунку. Цю тему розвинула у своєму виступі словесник Заліщиць­кої гімназії О.Дорощук, давши глибоку літературознавчу ха­рактеристику книги «Світло крізь темряву» як твору ме­муарної літератури. Ольга Панасівна зупинилась на фактах із життя сім'ї і на почуттях, які вони викликали в її душі - вдячності, довіри, любові, вічного добра, тепла і бажання зберегти Людину як найвищу моральну цінність.

Окремою трагічною темою є Голокост. Про вічні цінності, що не мають національних ко­рдонів, про людей, які тво­рили добро на межі смерті, прагнучи допомогти близь­ким людям, розповів В.Дяків.

Підтвердженням цього є приклади самопожертви Альбіна Тіля, католицького священика м.Коломиї - о.Пес'яка, які допомогли вижити родині Сандбергів у роки Голокосту. Серце, відкрите для добра, не може чинити зла. А прощення - найвища цінність душі.

Зберегти моральні почуття в жорстокі часи і залишитися Людиною - ось вияв мило­сердя і наше майбутнє.

Пам'ять про знищених єв­реїв у роки Голокосту, хвили­на мовчання і «Пісня про сві­чу» стали логічним продов­женням презентації. Почуття настільки переповнювали присутніх, що п. О.Лучко не могла їх висловити. Присутнім дарували пісні сестри Миронюк, О.Іліщук, І.Федірко. Рецензент книги П.Мельник закликав присутніх зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії і передати їх майбутнім поколінням, акцентував ува­гу слухачів на тому, що фа­шистському режиму не вда­лося реалізувати злочинні наміри, а такі постаті, як А.Сандберг-Меснер, допо­магають усвідомити весь трагізм минулого.

Гостя Г. Федорович (корені її родоводу теж заглиблені у Заліщицьку землю) - співробі­тник Інституту розв'язання конфліктів (м.Зальцбург, Австрія) - закликала присут­ніх до порозуміння та прагне­ння усвідомити значимість добрих взаємин між людьми, незважаючи на різні стерео­типи.

На її думку, слід активніше поширювати ідею толерант­ності та порозуміння, збере­ження Пам'яті. Амалія Санд­берг-Меснер своїм прикла­дом, власною книгою, яка є світлом крізь час, продемон­струвала всім спосіб реалі­зації згаданих прагнень.

Амалія Сандберг-Меснер подякувала всім організато­рам презентації її книги.

Наприкінці заходу, ведучи­ми якого були У.Іліщук та Р.Шворак, вихованці БДЮТ піднесли дарунок родині А.Сандберг-Меснер.

Пісня про рідний край ста­ла завершальним мажорним акордом урочистої події.